ТЕМА. Усі ми
різні, але в нас є багато спільного.
Мета: Спонукати учнів до
самоаналізу й самооцінки, вчити узгоджувати свої дії з думкою колективу;
виховувати почуття товариськості, взаєморозуміння взаємодопомоги, толерантності
у ставленні до інших.
Учитель. Якщо уважно подивитись
навколо себе, легко помітити , що кожна людина відрізняється від інших.
Подивіться один на одного і ви побачите, щ навіть зовнішньо ви не схожі: у
когось світле волосся , у когось - темне. А ще - коротке, пряме й хвилясте . Різного
кольору очі, різний зріст, будова тіла. Відрізняються ваші голоси, хода,
сміх...
Це зовнішні, відмінності які можна легко побачити,
почути.
Але люди відрізняються не тільки зовнішніми ознаками.
Різними є їхні думки, почуття, відчуття. Хочете переконатися в цьому?
Подивіться на яблуньку, що росте на шкільному подвір'ї. Спробуйте словами «
намалювати» її, передати ті думки, які вона у вас викликає.
(Діти по черзі розповідають про яблуньку.)
Учитель. Бачите , якими різними
вийшли у вас оповіді, хоча всі ви дивились на одне й те саме деревце. І кожний
з вас правий. Це тому , що кожний бачить навколишній світ по-своєму, по-своєму
відчуває його, тому, що всі ми різні.
Як ви гадаєте, а що б сама яблунька розповіла про
себе?
(Відповіді дітей )
Учитель. Якби ви почули розповідь
яблуньки про себе раніше . то, мабуть ваші оповідання були більш схожими, більш
схожим було б і ваше ставлення до неї. Отже, якщо когось добре знаєш, то його
легше зрозуміти , з ним легше спілкуватися.
Ви навчаєтесь в одному класі вже не перший рік. А чи
добре ви знаєте один одного? Пропоную вам виконати одну вправу, участь у якій
допоможе вам краще познайомитися, « показати» себе іншим таким, яким ви себе
вважаєте.
Вправа « Знайомство — представлення». Підліткам
пропонується підготувати свою візитну картку. Це може бути пісня, вірш,
малюнок, розповідь про себе тощо. Вони по черзі «представляють себе , інші учні
повідомляють . що ж вони дізналися.
Можна запропонувати й інший варіант цієї вправи. Учні
поділяються на пари. Один із членів кожної пари має розповісти ( представити .
познайомити,) іншим про свого партнера. При цьому слід звертати увагу на особистісну інформацію, індивідуальність представлення,
вміння виокремити головне в особистості, те, що могло б зацікавити присутніх,
показати співвідношення позитивних якостей у партнера, ступінь схвильованості,
коли його представляють. Після того , як усі виступили, партнери міняються
місцями.
Учитель. Бачите, якими різними були
ваші « представлення», ваші розповіді про самих себе і своїх однокласників. Це
тому, що, як я уже казала. Усі люди різні. Але тепер ви краще знаєте один
одного і це допоможе вам у ваших стосунках.
Однак, незважаючи на відмінності, у наявності яких ми
могли тільки що пересвідчитися, існує те спільне , що об'єднує різних людей.
Ганебний вчинок викликає осуд, біда, прикрощі потребують співчуття, уваги,
негаразди можна полегшити наданням допомоги... Однак не всі вміють упізнавати
ці внутрішні переживання, не завжди можуть дібрати необхідні слова, які не
тільки б не образили того, хто поряд, а й підтримали його. Адже удвох легше
переноситься сум, а радість стає ще більшою.
Уміння розпізнавати внутрішній стан іншої людини не
дається ві,Ц народження, його треба постійно розвивати в собі. Тоді не
виникатимуть ситуації, коли чиїсь неприємності викликають у нас задоволення або
сприймаються з холодною байдужістю.
Як же навчитися « розуміти» іншого, виявляти найбільш
прийняті в різних ситуаціях почуття? У цьому вам допоможе наступна гра.
Гра « дзеркало»
Мета гри:
Сприяти психологічному комфорту дітей у процесі
спілкування, створювати атмосферу довіри та відвертості, бажання співпрацювати,
наслідувати парти ера.
Ця гра вимагає підвищеної уваги до іншого учня.
Емоційного ставлення до його впливів, використання різноманітних невербальних
засобів спілкування.
У процесі гри учням пропонувалося взяти на себе роль «
дзеркала» або людини, тварини, яка виконує різні дії перед дзеркалом. Щоб зняти
напруження на початку гри, можна запропонувати стати в ролі мавпочки, собаки.і
кішки.Що сприяє уважному стеженню за відповідними реакціями партнерів,
синхронному виконанню дій, взаємним
веселощам. Увагу учнів необхідно спрямовувати на привабливість партнера.
Роль дитини, яка стоїть перед дзеркалом, вимагає
постійної ініціативи й активності, а роль « дзеркала» - уваги до партнера ,
своєчасної реакції та повторення невербальних засобів спілкування
Для ускладнення правил гри ( у міру набуття молодшими
підлітками відповідного досвіду ) можна запропонувати учням стати в коло з
шести осіб і спробувати по черзі без слів по-різному привітатися або
попрощатися один з одним. Таким чином, « дзеркало» стає формою короткого
невербального діалогу окремого учня з групою гравців, дає можливість
підтримувати оптимальний рівень психологічної близькості між школярами.
Розташування у кОлі дає з партнерам бачити обличчя і очі один одного, що сприяє
створенню атмосфери довіри й відкритості, рівності партнерів. Після завершення
гри проводиться аналіз.
( Підбиття
підсумків заняття.)
Немає коментарів:
Дописати коментар