Доброго дня, шановний відвідувач!
Рада зустрітись з Вами у своєму блозі!
Традиційно
вважалось, що вчитель – це ізольована професія – самостійно викладаєш,
опрацьовуєш контрольні роботи, організовуєш клас тощо, а під час 15-хвилинної
перерви – слідкуєш за учнями.
У час розвитку
технології та медіа, у час виникнення нових педагогічних засобів та ідей, як
ніколи раніше, вчителям потрібна підтримка одне одного, обмін ідеями та
досвідом. На щастя, саме новітні технології дозволяють вчителям залишатись на зв’язку
одне з одним.
А зараз, трішки про себе та рідну школу. Саме так, про рідну … А як ще можна назвати той дім, де ти провів більшу половину свого життя? Так із своїх ХХ років 20 прожито у стінах Любохинівської ЗОШ І-ІІІ ступеня. Саме тут народилася моя мрія – стати учителем. Саме сюди повернулась працювати. Ось так доля повертає … Колишні вчителі стали тепер колегами. Інколи спостерігаючи за дітьми, бачиш певні риси свого дитинства, і повертаєш у ті часи, коли можна у школі «побешкетувати» … Та сьогодні ти вчитель, вихователь, друга мама і подруга …
Ось уже протягом
11 років я навчаю дітей. Я - учитель зарубіжної літератури, російської та
англійської мов.
Моя
радість – син і донька,
Моє
щастя – мій чоловік,
Моя
гордість – успіхи моїх учнів,
Моя
тиха гавань – моя мама …
Сподіваюсь,
Вам буде цікаво подорожувати його сторінками, знаходити для себе щось нове, поглибити
знання з предметів, разом зі мною пережити певні події з життя вчителя або
згадати про те, що було цікавого і незабутнього. Маю надію, Ваша подорож буде
корисною. Приємного Вам спілкування і сонячного настрою на кожен день!